Сегодня 29 ноября/первый снег.


Привет дневнику!Я не знаю, с чего начать...

Столько времени прошло.. Куча мыслей, событий, приключений, отрывков из книг уже были пройдены..

Если я посчитаю нужным, я напишу об человеке, которому сердце пренадлежало столько времени.Но пока, я не могу. 

Впрочем, это было для меня важно целое лето, печальную весну и вот уже начало зимы. Я знаю, я обезательно напишу о том времени,когда я просыпалась и засыпала с мыслью о тебе. А пока, не могу.

Сегодня наконецто пошёл снег. Не знаю как вы, а я его давно ждала. Всегда детская радость первому снегу, когда просыпаешся- подходишь к окну и видишь белые снежинки на подоконнике , поймала себя на искренней улыбке. Так всегда - когда чему то радуешся от души, не замечаешь как улыбаешся. Она как то сама..

P.S: С первым снегом тебя

 


Открыть

привет,киев


 

 

Всем привет!

Электричка отправляется со 2 платформы в 3 :30 

Да здраствуй, Киев)

Коротко и ясно.

P.S: Жень, надеюсь, не буду думать

 


Открыть | Коментарии 17

бесконечные планы на лето


 

 

 

Оо

как я давно сдесь не была.

А на улице-весна.

И рядом ощущение лета.

Неужели.

Я дождалась.Я так давно его ждала...

Оно будет и у меня в сердце.

И бесконечные планы на лето.

Бесконечные..

Осталось совсем немного, да что там-рукой подать

И свобода...

Только не понятно еще-что мне принесёт это лето.

                                                         Лето 2010

я не хочу вспоминать прошлое. оно будет всегда в сердце и памяти.

 будем надеяться на лучшее

 

 


Открыть | Коментарии 23

Музыка : Alkaline Trio-Calling All Skeletons  Настроение : классное    

знаешь, класно стоять просто посреди улицы,задрав голову, высунув язык, ловить снежинки? И пусть думают, что ты сумашедший.


 

 

Знаю-знаю сейчас  у всех посты о весне.

Но я еще не писала, так что, если вам надоели посты на тему весны и зимы можете смело проходить мимо.Я пишу для себя)

Итак...

Зима в этом году надолго засела, слишком уже. Такое чувство что она уже вечность.Этот постоянный снег, холодный ветер, минусовая температура, тёплое кофе перед выходом, дублёнка. Ох!Уже в печёнках всё это. А действительно, зима было почти 6 месяцев! За столько лет я не видела такой на редкость снежной и долгой зимы.

Да что там говорить! Как было - едешь на машине, а рядом такие кучи снега,что нихрена не видно за ними, даже выше,чем машина. Да когда такое было?

Мда...А еще гололёд какой) Тогда у травматологии было много посетителей.Тупо гололёд был, и долго. Слава Богу, я не сламала ничего себе)Помню, иду в школу как пингвин,ржу с себя, еще такие сапожки скользкие- что можно убиться.

Ой, ужас.

Вот такая зима была. Хотя, конечно, не обошлось и без радостии положительных эмоций!

Помнишь, как мы валялись на снегу? А как смеялись падая с горки?А как я штаны порвала, когда с горки падала? ахах. в снег. головой. даа... весело конечно.А как попа потом болела, но всё равно мы смеялись,не по тому, что не больно, больно конечно, а потому-что эмоции затупили боль,помнишь?А помнишь, мы идём по центру города,задрав голову и высунув язык, и прохожие смотрят на нас, как на дураков, а сами спешат и стесняются так сделать, хотя им тоже наверное очень хочется,наверное.И так проходит весь декабрь, а пойдёт снег, ты задерёшь голову так, что он будет застывать на ресницах, высунешь язык- а на него упадёт такая большая, и донельзя вкусная снежинка-и жить сразу хочется, мечтать, любить. а почему вкусная? Да потому что еще хочется!

 но зима быстро надоедает. она уже длилась столько, что стоит о ней написать.

И вот, наконецто плюсовая температура, город тает потихоньку,наконецто курточка и легкая шапочка! Ура!

И сразу, как вышла сегодня на улицу- поднялось настроение. Ведь на улице тепло, и в сердце тоже становиться теплее. Но, пожалуй, всё равно у меня и дальше будет привычка как и зимой, ночью, когда все давно уже спят, когда город тихо колышет ветер, когда на улице ни единой души, а может, какой то сумашедший куда-то и спешит? Но мало когда такое бывает. Хотя я тогда с  интересом наблюдаю за ним.У нас не очень большой городок, и я рада что живу не в столице. Хотя и рядом. Но, пока еще я хочу спокойствия. Всё равно, меня еще всё ждёт. Ведь классно идти по улице и видеть всех знакомых, говорить им здраствуй и искренне улыбатся. Я прывыкла, и люблю свой город. Ой... Что-то я отклонилась от темы. Итак..Вот так ночью, сидеть на подоконнике с любимым плеером, чашкой горячего чая, наблюдать за небом, городом, деревьями. Да вообще-за всем! Тогда, конечно, мечтаю, думаю.О своём, закрытым для других. Люблю такие минуты, минуты уюта, полного спокойствия и главное-тишины.

P.s : весна- и хочется жить. Интересно, что принесёт мне эта весна? Ну, пока покрайней мере,  только радость и улыбку. Наконецто, хоть какой-то позитив! Ура-пришла весна, пора любви( но не для меня). Я не умею любить.Хотя, это не столь важно.Пока что.

Ах да. Кстати, у меня почему-то не было настроения фотографироваться на фоне зимы. Так что фоток нету.Странно. Зато, я помню, а это важнее, чем фото.



Открыть | Коментарии 30

.


 

я так больше не могу.

помогиттттеееееее.

никогда этого не скажу в реале.

даже близким.

мне конец..

я скоро сдохну.

-как дела? я: ахуенно.

такова жизнь.

вру на кажном шаге.

и почему я не могу сказать как мне плохо и одиноко?

я ошибалась, что вы-мои друзья.одна ложь.

одни жополизы.


Открыть | Коментарии 33

ога)


 

 

  • у меня не горит во лбу звезда.
  • я не умею складывать без калькулятора и пальцев шестизначные числа.
  • я не прохожу сквозь стены.
  • пока еще не нарисовала квадрат круче черного малевичевского.
  • никогда не читаю правил на каких-либо зарегованых сайтах.
  • люблю этот мир,который кажется мне каждый день дерьмом.


опять эти глупые мысли. ><

я гений

ахахх_


 

 


Открыть | Коментарии 21

Музыка : bullet for my valentine-skachat  Настроение : даже очень хорошое    

мне год.


Я только сейчас заметила, что мне вчера было год, вернее год, как я здесь. 
Сделала вывод: всё таки хорошо что есть у меня блог, где я могу почитать свои мысли, поступки, проблемы.Которые были у меня раньше.

Спасибо ХБ. Мне сдесь нравится. И спасибо людям, которые меня пускай по интернету, но всё же, поддержали в трудную минуту.Наверное, я здесь надолго;)

Сегодня уежаю в Киев, так что извините, долго рассписывать не буду. Надо собиратся ибо електричка скоро, а у меня еще ничего не готово.

Сегодня пошла на второй урок. А день в школе был очень весёлым. Надеюсь, поездка будет тоже весёлой и с хорошимим воспоминаниями.Ну,как же иначе?

Схожу на "Алису", по магазинам, может в бильярд, хотя нет, недавно вот ходила,схожу- ка на каток.Ну да,первый раз, и будет смешно._)

А потом...Вечерком конечно поброжу по вечернему Киеву=)

Столица,держись. Я приеду.

гг.

 

 

 

 


Открыть | Коментарии 30

да-да 8 марта.


 

 

 

Наконецто, мне купили веб-камеру и новую клаву,спасибо. Я долго веб-ку ждала.Правда.А еще спасибо тем,кто меня поздравил, типа 8 марта,которое не чувствуется, как будто нет праздника, наверное потому, что я все эти праздничные дни сидела дома с горлом и кашлем.Как всегда всё через жопу,извините. Надеюсь,получится поехать в Киев на следущие выходные. 


Так хочется уже ходить без шапки и надеть весеннюю курточку,сделать начёс,яркий мейк, и на всех всё равно-мой образ. Нельзя. На улице зима.Спасибо, солнце немного светит.

Какой-то козёл обписал мой лифт вот этим "лиля я люблю тебя" и на второй стороне лифта тоже самое, еще обведено в сердечко. Зачем такое делать? Не пойму. Благо, я заметила это когда провожала подругу и зарисовала маркером моё имя. А то на меня бы всё спихнули(там написана и квартира).У нас лифт был таким чистым постоянно, никаких надписей.Зачем так делать? Я правда, такие поступки не уважаю. Бредовые.Я знаю кто это. И я ничего к тебе не чувствую.Хватит за мной бегать.Надоело уже. Люблю одного и мне достаточно.

Еще, мне бы хотелось обсудить тему айфона. Скажите, у кого был айфон, он стоит тех денег, которых за него просят? я хочу его, но хотелось бы знать лучше.

 

Сегодня снился чудесный сон. Ты знаешь я всё таки люблю тебя.фак.разбудили.

 

 


Открыть | Коментарии 16

всё должно быть по другому.


 

 

кратко 

__________________________________________________________________________________________________

 

ты же видешь-страдаю, забери?умоляю..

 

 


Открыть | Коментарии 30

самовпевнена особа.


Іноді мені здається, що я надто самовпевнена,і оточуючі не раз говорили це в мій адрес.То скажіть, це погано? В мене по-життю так: якщо я вже поставила собі ціль, то я впевнена, що я її досягну,і ніщо мене не зупинить, в мене завжди виходить, краще хіба не вірити в те,що ти можеш це зробити? Я впевнена в собі, в своїх можливостях,іду по вулиці з високо піднятою головою і з байдужим поглядом, піднятими очима.А що, краще не вірити в свої можливості , іти з опущеними очима, боятися досягати мети,бо по дорозі можеш зустріти ворогів, і взагалі? Ні, це не про мене. Я звикла себе бачити в другому образі, це моє, уже на протязі всього мого життя.

Ну так, якщо мені зроблять боляче,чимсь образять, я помщуся набагато болячіше.Стервозна трохи,знаю. 

Оточуючі кажуть, що я ніби вважаю себе краще від всіх. А це не так, хіба можна судити про мене, якщо я просто не звикла ходити як сіра мишка,не виділятися з толпи, я звикла бути лідером.Це погано?

Не розумію).

Так,ви мене звикли бачити тут як розуміючу людину,яка завжди підтримає, в якої  нібито дуже часто сьози на очах і біль,і це насправді моя душа, зачинена для реальності. Не виношу жалості до себе.Не можу натягувати посмішку.Але і поглядом просто -можу сказати більше аніж словами.

"самовпевнена"- чую за своєю спиною.. 


Открыть | Коментарии 16

туц туц туц пісенькі)


Привіт всім! Невіриться, що вже в понеділок в школу, а як не хочеться..ужОс! Я вже навіть забула як це вчитися да і ні книгу ні щоденник на карантині не розкривала.Як я буду доганяти,незнаю, якось.Да і розпорядка дня взагалі немає. Сижу до 3-4 ночі, а просипаюсь в 12, верніше,будять=). Ех, так нехочеться в школу,але є таке слово як "треба"! Так якось ніяково..
В колонках DLS Family ft Guf - Когда Он докурит; Новое слияние - Девушка с глазами цвета неба, NOIZE MC - Любви нет; Lucky MC ft. Little B. - Вместе Мы; Она - S-Bizz; Na$ty feat $eRJ - Дождь ; Т9- Одна нашей любви;
Обожнюю ці пісенькі, назараз мої улюблені, хоча їх багато. І ще мені перечисляти і перечисляти=)
А заспокоює та піднімає настрій оця Samira - It Was Him ; це з реклами, але мені вона нрав!
А які ваші улюблені пісні?
Привіт всім!
Невіриться, що вже в понеділок в школу, а як не хочеться..ужОс! Я вже навіть забула як це вчитися да і ні книгу ні щоденник на карантині не розкривала.Як я буду доганяти,незнаю, якось.Да і розпорядка дня взагалі немає. Сижу до 3-4 ночі, а просипаюсь в 12, верніше,будять=). Ех, так нехочеться в школу,але є таке слово як "треба"! Так якось ніяково..

В колонках  DLS Family ft Guf - Когда Он докурит;   Новое слияние - Девушка с глазами цвета неба,  NOIZE MC - Любви нет;  Lucky MC ft. Little B. - Вместе Мы; Она - S-Bizz;  Na$ty feat $eRJ - Дождь ; Т9- Одна нашей любви;Simon MC -любовница;І звичайно оця MC SeVeR - люблю ; цю пісню мені прислав мій хлопець,минулий

Обожнюю ці пісенькі, назараз мої улюблені, хоча їх багато. І ще мені перечисляти і перечисляти=)

А заспокоює та піднімає настрій оця Samira - It Was Him ; це з реклами, але мені вона нрав!

А які ваші улюблені пісні?

 


Открыть | Коментарии 24

дощ..люблю посидіти на підвіконні, звисаючи ноги,думати, мріяти про своє, недосяжне для інших..тільки МОЄ!


Я дуже люблю дощ...Коли маленький та з сонечком люблю посидіти на підвіконні, звисаючи ноги, думати, мріяти про своє, недосяжне для інших..тільки МОЄ!Краєчком ока дивитись на все знизу, освітлене сонячним промінням..Люблю коли дрібні краплинки ласкаво пробігають по тілу, а мені весело, на обличчі-усмішка, на душі-сонячно...Коли така погода люблю дивитись на небо, щоб падали краплинки, а іноді просто хочеться літати, отак просто взяти- і полетіти..А ще дужче люблю сильний дощ,з ним пов*язано багато спогад, люблю грім,блискавку, вітер...І завжди..сижу на підвіконні..це моє улюблене місце, ні, я не впаду, не боюсь висоти, я люблю її,люблю..Отак сидіти, спостерігати за людьми, які біжать швидше додому,сховатись від дощу..не розумію..навіщо?я навпаки..вихожу на двір,сяду на лавочку, і пофігу, що сильний дощ, він ніби розуміє мене, і він є маленькою частинкою мене, чому я так люблю дощ? не розумію тих, хто хоче від нього вкритись, хіба не приємно коли рясні краплинки падають на обличчя?хіба не приємно  спостерігати,як краплинки вкривають вікно?люблю бродити по вулицям,просто ходити,без парасольки, відчувати його присутність,згадувати пов*язані з ним,спогади.. і просто літати...Ніби..для когось дощ- це неприємність, а для мене-щось...потрібне..таке необхідне для моєї душі..

Я хочу навчитись літати, отак, під час дощу, заглядуючи в обличчя людей, даруючи ті відчуття, які приніс мені дощ..не можу їх передати словами, але поглядом,душею,відчуттям,дотиком,запросто...

Може, ви мене не зрозумієте,але я просто постаралась передати те, що для МЕНЕ називається дощем...А ви, любите дощ?


Открыть | Коментарии 31

я не буду кричати "ні". я просто скажу "напевне"


Зробити той довгочеканний крок...як завжди коли ти готова і чітко бачиш перед собою ціль, як завжди щось заважає, спиняє тебе, і тоді треба буде багато часу, щоб знову  ти знову рішилась зробити той мріяний і такий вже далекий крок, крок надії..

вже другий раз за обставинами, я не можу його зробити...я можу його зробити,тільки дивлячись у очі тому, хто змушує його зробити, але що робити коли враз він зникає..його образ повільно зникає з моїх сумних очей...а по  щоці біжать сльози...сльози невдачі та розчарування..

як примусити серце відкритися знову,назустріч ще одній спробі, коли воно вже потерпіло з цією метою, подвійне  р уйнування  та край всім надіям..і знову ти скажеш : "недоля"..а я вже не буду кричати "ні", я просто скажу "напевне" і знову серце накриє хвиля розчарування..недоля -звучить це зловісне та згубне для мене слово,від стін які мене оточують, і літаючи закривається в моєму серці..


Открыть | Коментарии 14

ЧИТАТИ КОЖНОМУ!!!будь-ласка..цінуйте життя,воно дано не кожному!


Я зрозуміла, як люблю життя і як хочу жити!!!Я буду намагатися відтепер не марнувати й хвилини життя, буду насичувати кожний день різнокольоровими барвами позитиву, буду цінувати близьких...Блін, я зрозуміла через які дрібниці були стреси, через які дрібниці плакала, скільки змарнувала днів, скільки пливла по течії навіть не борячись за своє "я" та щастя!Ні,хайблоггери, зараз для мене ці слова-не пусті!!я хочу ходити босячком по теплій літній землі,хочу їсти тільки зірвану з бабусиного городу клубничку, хочу бродити по вулицям даруючи посмішки перехожім, хочу поїхати в ліс, скупатись у теплій водичці, погрітися на сонечку,і просто жити...я ЛЮБЛЮ ЖИТТЯ!!!тільки...але...тільки тепер починаю його цінувати! але в мене ще все попереду!Хайблоггери, я хочу , щоб зараз ви прочитали те, що написане нижче, що допоможе вам цінувати та любити життя, як допомогло мені!Зрозумієте, як зрозуміла я, через які дрібниці ми переймалися, через які дрібниці влаштоували самі собі стреси коли життя проходить,воно не зу п и н я є т ь с я і час йде!тому не марнуйте ні хвилини,не пливіть по течії життя,думаючи куди воно вас закине, а боріться за нього і...ЛЮБІТЬ,ЦІНІТЬ ТА БЕРЕЖІТЬ ЖИТТЯ!бо..воно не кожному дане!

http://vkontakte.ru/topic-1652741_2134470 (зайдіть та почитайте)ось..всього ніби лиш сайт, щоденник дівчинки, а він хоча б заставить задуматись..тільки почитайте що в цьому сайті, бо саме це допомогло мені дійти до таких висновків!


Открыть | Коментарии 30

назусріч мрії...


Достатньо зробити тільки крок, крок єдиний, назустріч моїй мрії...Але я боюсь його зробити, а що як буде все тільки гірше?Ні, я не ризикну, я його боюсь зробити...Я ніколи його не зроблю перша,ніколи...Зробити, а потім жаліти?Ні, ніколи,хоча, а якщо все складеться, а я буду жаліти, що його не зробила? І невідомість...Цей крок змінить моє життя,переверне його на крилах щастя, але відчуття невідомості затьмярює мрію..Іноді мені здається,що бажана мрія так близько, і водночас так далеко від мого серця,ех, певно, не доля мені зробити той перший та єдиний крок на зустріч мрії...


Открыть | Коментарии 32

нещастя на свято...


Христос Воскрес! Сьогодні встала з чудовим настроєм, що дивно,привітала друзів зі святом та  поїла свяченої паски. Потім, згадавши,що робити сьогодні нічого не можна, я включила якусь комедію та стала думати про плани на вечір.Аж ось раптом мене позвали батьки, я, відчуваючи,що щось скоїлось, прожогом вибігла з кімнати та пішла на балкон бо туди предки позвали.Я подивилась в очі батьків, і в них побачила несамовитий жах, страх,жаль..Мої очі  зупинились на чорному і густому клубку диму, та на бушуючому вогні...Господи, чиясь хата зовсім близько він нашого девятеетажного дому горіла!!!!Біля неї пожарна машина,метушня, люди,пожарні,вода, та злий,пожираючий все на своєму шляху вогонь...Нещастя..на Пасху...Пожарні, бачачи ,що надії погасити ніякої почали поливати водою інші,розташовані поряд хатини, бо був дужий вітер і вогонь міг зайняти інші хати та дерева.Бідні люди! Двадцять хвилин- і хати нема, на моїх очах...Жахливе видовисько, отак і зостаються без криши над головою люди, і ніхто їм не допоможе, держава кинула на призволяще...Я незнаю причину пожежі, може замкнуло електроенергію або десь труби,газ, але видно було що це з-за якоїсь техніки чи газу бо вогонь страшенний, плам*я червоне...Дай боже якщо люди в хаті не залишились..бо хату не врятувати ніяк, згоріло все...тільки рамки від вікон залишились...Моє серце крається, от уявіть собі,бо може й таке бути, ви поїхали в гості, на Пасху, приїхали-хати немає..причина-може статись з кожним..електрика..А може, з хатою згоріли і домашні тварини і все..нажите за все життя!Ех, отак буває!!Я живу на восьмому етажі і видно мені було все, от так...Багато років хожу оціми вулицями,прохожу дома, а ось цього дому-такого вже рідного,немає, він згорів на моїх очах,я буду це назавжи пам*ятати, боже, нехай там не було б людей та тварин..надіюсь та вірю, бо це вже стало настільки рідним,і НАСТІЛЬКИ ЗВИКЛА ДО ВСЬОГО, АЛЕ НУ ЩО Ж...Осталось-надіятись,жахливо бачити вогонь,такий незупинний, чорний, чорний дим, який залив всю вулицю, метушня,вітер, і останні одблиски минулого житла...Ось так, я це запам*ятаю на все життя, адже це й сталося на таке свято велике, ну гаразд, буду закінчувати, і буду надіятись, що людей та тварин в той час дома не було, бо вони б не минуче загинули, ви б бачили те пламмя і зрозуміли, що там нікого б не врятували, а йти пожарним туди -означає йти на загибель.Ех...Ну гаразд, вибачте, якщо я вам зіпсувала настрій, в мене зараз дуже поганий настрій,але мені було потрібно розповісти, нещастя на свято,можливо сьогодні хтось знайшов там загибель, а нехай це буде не так!!!Тьфу, тьфу, тьфу!!!нехай це буде не так..


Открыть | Коментарии 19

"все добре"!


Мені набридло говорити всім "все добре", коли все погано, набридло посміхатись людям,коли хочеться кричати і плакати, набридло тамувати в собі і в самому таємному краєчку мого серця, ту пустоту, яка живе в мені і досі,набридло допомогати та   підтримувати,дарити все, нічого і ні каплі собі не залишати при цьому, тим людям, які     навіть не важають мене своїм другом, набридло ховати очі, затьмярені посмішкою,  на яких   чітко видно    пустоту моєї душі, набридло на питання "як ти?"відповідати "добре"..коли просто хочеться....втікти..від всього і усіх..

"існувати,не значить жити"


Открыть | Коментарии 41

"слово"


Словом можна вбити людину,словом можна підтримати, але слово ніколи не зможе виразити повністю глибини думок, емоцій, почуттів.Достатньо сказати "слово", щоб втратити дорогу людину назавжди."Словом" -можна ранити в серце, наплювати в душу, але дотик набагато більше передасть теплоти та підтримки ніж "слово". Слово збреше, згубить надію, а очі- відзеркалять душу людини...


Открыть | Коментарии 37

хочу..нової сторінки життя


Якось я відпочити від всього хочу..Хочу улетіти від всіх, від всього, повсякденного життя.. Хочу чогось..Чогось такого....Хочу нового, що розмалює моє зараз чорнобіле життя...Хочу перетворитись на чайку та полетіти...До моря..Щоб ніхто мене не впізнав, хочу нового життя, і нові життєві фарби...


Открыть | Коментарии 101

Ласкаве проміння сонечка


Сьогодні я прокинулась в 13:12!!! І відразу пішла прогулятися! Така погода класна! Сонечко тепленьке, сухо, бігає весела дітвора, десь щебечуть пташки, дує легесенький вітерок, а саме головне- я побачила першого метелика!І раптом..Раптом закортіло всміхнутися, забути той жахливий біль та пустоту, забути всі біди та проблеми, побігати, повернутися в дитинство, сміятися, і сказати всьому світу- а життя то- як не крути прекрасне і мило всхміхнутись!!!Так якось захотілось полетіти, не думаючи ні про що!В плеєрі грає весела музика, на обличчі- усмішка, настрій- чудовий! Як не хочеться повертатися туди, знову в той нестримний біль...Та я своїми силами не буду повертатись, хоч чого б воно мені не коштувало!закортіло розмалювати життя різнокольоровими кольорами!На дворі ще я побачила двірних кішок та собачок, знаєте, мені здалося що вони те ж посміхаються, адже відчувають ласкаве проміння сонечка!Знаєте, краще жити в позитиві, та жити в своє задоволення!!Посміхнись, життя дається один раз!

А якій настрій у вас?


Открыть | Коментарии 35

погляд пустої душі


Сьогодні на останньому уроці я не оставалася, бо мені стало настільки боляче,сумно та так хотілось плакати,що я пішла..Я шла містом  не відчуваючи своїх ніг, я тільки відчувала біль...З моїх очей котились рясні сльози, сама бліда, а на устах немає моєї посмішки..Я шла,сама незнаючи куди, мені було все рівно, я не хотіла жити...Я дивилась на світ, який мене оточує, раніше я його бачила в всій красі,цінила,милувалась,посміхалась,а тепер він мені показався чорним  та похмурим.  Прохожі зиркали на мене, і по погляду можна було  вгадати що вони вважали мене божевільною..Бо погляд мій був такий пустий, і  в мені було так пусто, сльоз вже не було,а я просто шла...На дворі сонечко, а в моїй душі пусто, я не хотіла жити, мені було все рівно на те,що буде далі зі мною, мені хотілось смерті..Я йшла, чуючи щебет пташок, моя зачіска пустувала на вітру, а мені було все рівно, я тільки відчувала  пустоту,яка мене з*їдає, я чула як біля мене кружляє підхвачене вітром листя, я чула гул машин, чула багато матів в мою сторону, коли я переходила дорогу, не дивлячись чи є машини, мені було просто всерівно на моє життя...я хотіла кричати,але я немогла й слова сказати, я хотіла плакати, але сліз вже не було, я хотіла вмерти, але Бог дав мені життя...Я побачила будинок, в якому живу, я пішла до нього,а заходячи в квартиру,я просто впала на підлогу, з моїй очей знову покотились гірки сльози, з серця вирвався крик, як боляче...Я плакала,плакала,плакала, я кричала що не хочу жити, в мені було так пусто, що так ніколи ще не було.Цього я не побажаю і моїм найгіршим ворогам...Мені здавалось, що я вже не живу, я просто існую, і найгірше-що так воно і є..Як я буду жити далі- я незнаю, я буду існувати...Я плакала і серце вже не відчувало болі, в душі-пусто, і вже мене не лякала майбутня невідомість..

Будь-ласка не пишіть, що все буде добре, нічого добре не буде, доля захотіла, щоб я це пережила..


Открыть | Коментарии 47

Ось і настав кінець...


Невже так важко сказати ціх три слова "я тебе кохаю"?Невже так важко їх сказати?хоч на останок..Адже я відчуваю, і очі твої тебе зраджують, я бачу, що ти мене кохаєш, але таємно так.Може ще не час?Так як же! Ти підеш, підеш від мене назавжди, підеш через 2 місяця, і я тебе не побачу..Ти ж знаєш, що і я і ти кохаєм одне одного,але не кажеш цього,чому?боїшся?так ти зі мною, але мені не легче,бо я тебе ніколи вже не побачу_але ж ти підеш..ти підеш назавжди..вже скоро...прощавай, але скажи ціх три слова..мені так потрібних.Невже цей рік для тебе нічого не значать? Невже ті слова були брехливими?Не вірю, і вірити не хочу, ні, ти не можеш..Може і значать, але може вихід є, не їдь,будь-ласка, я тут, а тебе скоро не буде зі мною.Я тебе втрачаю..прошу,не рви мою душу..а час не зупинити ..Скажи хоч їх на останок,хоч сбережу їх у серці  моїм...Не покидай мене..будь ласка...може просто не багато від тебе залежить чи ти останешся,але хоч скажи їх, я буду знати...Не їдь..я..тебе..кохаю..прощавай...я збережу їх..назавжди в душі


Открыть | Коментарии 55

знати, що буде далі..


Вчора, коли я лягала спати, думала про свою долю, цікаво, що буде далі зі мною?Що завтра зі мною станеться?Що прийдеться пережити мені на своєму життєвому шляху?З одної сторони звісно хочеться дізнатись, цього вимагає моє людська цікавість, але з другої сторони не цікаво буде жити, якщо знаєш що  буде далі!Мені випав шанс дізнатись свою долю в гадалки, я довго думала хочу чи я цього чи ні...Я хочу вам сказати одне дуже важливе, і нехай ви це запам*ятаєте на все життя, слова цієї гадалки: Я можу бачити долю людини її майбутнє, але кожна людина спроможна, якщо в неї є мета в житті, зробити свою долю такою, якою вона сама бажає, вона спроможна змінити те, що на неї можливо чатує, але для цього пам*ятай- повинна бути мета...

Ось такі її слова..Знаєте, я цю дівчину, вона ще молода, років 27, знаю її дуже добре, вона не гадалка, в неї просто є дар бачити долю людини, доречі гроші вона за це не бере.Бачите вона сказала що людина сама може зробити долю свою долю такою, якою вона сама бажає, так навіщо мені дізнаватись моє майбутнє, якщо я сама можу построїти свою долю?Звісно, для цього повинна бути мета, і ніщо їй не завадить, якщо людина до неї йде.Коротше кажучи, я вирішила не дізнаватись в неї моє майбутнє,бо НЕ цікаво буде ЖИТИ, і до того ж її СЛОВА, багато чого змінили, змінили мої погляди на життя. "Людина сама коваль своєї долі"- ці її останні слова на прощанок.

Що ж, я буду вірити в майбутнє, буду йти, я здолаю всі перешкоди, буду йти йти йти до своєї мети, і сама побудую собі свою долю, буду радіти своєму житті та кожній секунді,чого і бажаю я вам.

А ви хотіли б знати своє майбутнє?Чому? Чи змінили ваші погляди, слова цієї дівчини?

Я вирішила розповісти вам це, бо дівчина ця не кожному їх скаже, нехай же комусь ці слова можливо змінять життя...


Открыть | Коментарии 36

1 рік


Сьогодні день народження моєї коханої кицьки,їй виповнилося 1 рік

Вітаю тебе моя Маська!!!Чмоки


Открыть | Коментарии 46

моя ромашка...


Я хочу повернутися в дитинство..Я пам*ятаю як літом в бабусі, я, маленька, босоніж ходила по вкритій травою землі,мені все було цікаво, чому небо синє, чому трава зелена, і т.п. Я пам*ятаю те чарівне літо, пам*ятаю як тоді було весело, тоді кожний день був чарівний, зустрічався усмішкою, пам*ятаю як я прокидалася, а бабуся вже приготувала сніданок та ще тепленьке молочко від нашої козочки,жодну хвилину я не сумувала,прокидаючись, одягшись та поснідавши я бігла до старого горіха,що за хатою знаходиться, ніхто незнає нашої с ним таємниці, а вона є, така маленька,дитяча таємниця...Потім вже приходили діти, я гралась  падала, підіймалась, гасала з розовенькими щічками, з щасливою посмішкою.Кожний день був цікавий та неймовірний, то була моя дитяча уява, та навіть тоді я багато чого розуміла.Все моє дитинство пов*язано з собакою Жульой та котиком Маркізом.Як я їх любила, та коли втратила боляче сумувала, бо вони коли я була маленькою лиш вони були моїми друзями .Пам*ятаю яка я тоді щаслива та безтурботна була дитина.Мені дитинство моє нагадує ромашка, всі події  в дитинстві,щасливі моменти життя, тому я й полюбила ромашку, і вона моя найулюбленіша квітка..Обожнюю її,адже вона тримає в собі моє щасливе дитинство...

А ви пам*ятаєте своє дитинство?Що вам його нагадує?


Открыть | Коментарии 47
Назад | Вперед




Содержание страницы

Метки

Календарь
Июнь
ПнВтСрЧтПтСбВск
      
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Мій блог

Добавляйте в друзі,спілкуйтес,заходьте на блог!Взагалі- WELKOME!Всім рада!


ОБОЗ.ua